Знання пристрою АКПП та основних режимів, у яких вона працює, дозволяє уникнути проблем, пов'язаних із несправностями.

Автоматична коробка завдяки ряду переваг стала дуже популярним рішенням трансмісії спочатку в США, а потім і в Європі. Тим не менш, у наших краях поширення автомобілів з автоматичною КПП поки що невисоке, чому є причини. По-перше, АКПП прийшла на наші простори нещодавно – за радянських часів про автомат ніхто і мріяти не смів і, мабуть, єдине масове застосування такої трансмісії можна було побачити лише в автобусах ЛіАЗ. Зрозуміло, були рідкісні випуски легкових машин з автоматичними трансмісіями, але далі спроб справа не пішла. По-друге, комплектація з «автоматом» коштує дорожче за «механіку», а люди люблять економити. Ну і варто додати складність в експлуатації – ремонт автоматичної коробки передач собі можна влаштувати запросто, тільки ось мало хто його добре зробить, а «заміна в зборі» не є нормальним вирішенням питання.

Якщо перші два фактори є непрямими, то третій – найважливіший. Саме незнання найпростіших основ часто наводить автовласників на поріг автосервісів. Незважаючи на високу надійність, автомат має багато вразливостей, які швидко призводять спочатку до поломок, а потім і до руйнування механізмів. Для початку варто розібратися в режимах роботи АКПП, що знизить ризик випадкової поломки, для виявлення якої ще знадобиться і діагностика коробки автомат.

Отже, кожна автоматична КПП має подібне управління. Головний орган управління – важіль селектора режимів роботи. Він може бути розташований у підлозі, на рульовій колонці чи щитку.Таке різне розташування вносить невеликі розбіжності у роботі, але основні ознаки залишаються тими самими. Перша ознака – кілька положень селектора, які позначені цифрами чи літерами. Другий – на важелі є спеціальний запобіжник від випадкових перемикань у вигляді кнопки. Втім, у разі розташування важеля на рульовій колонці, цей запобіжник може бути відсутнім. Розгляньмо режими роботи АКПП. Як правило, вони представлені позиціями P, R, N, D/D4, 3/D3, 2 та 1/L.

Режим [P] означає паркування, застосовується приблизною стоянкою авто, коли віджата педаль гальма. У цьому положенні, по суті, вся АКПП вимкнена, вихідний вал заблокований і рух неможливий. Перемикання селектора в цей режим під час руху призводить до поломки. В автоматах є «захист від дурнів» у таких випадках, але він не завжди може спрацювати коректно.

Режим [R] - задній хід. Включати цей режим потрібно тільки при нерухомому автомобілі, інакше на водія чекають комплексні проблеми та поломки АКПП і навіть двигуна.

Режим [N] - нейтральна передача, використовується для буксирування. Однак не завжди буксирування нешкідливе для АКПП - краще її проводити лише на невеликі відстані і за невисокої швидкості, в інших випадках зверніться до послуг евакуатора.

Режим [D] - основний режим руху автомобіля. При роботі автоматично перемикаються всі передачі з першої до крайньої. Не рекомендується використовувати цей режим у складних умовах. При прослизі коліс, скажімо, на льоду, різко включається підвищена передача, а при зачепленні з твердим гуртом - знижена. Таке різке і часте перемикання передач шкідливе для коробки, тому краще користуватися такими наступними режимами.

Режим [D3] існує в багатоступінчастих АКПП. Він має на увазі роботу лише до 3 передачі, тому актуальний для міських умов. Відповідно режим [2] або [D2] означає роботу до другої передачі. Перемикання режимів можна робити лише на невисоких швидкостях не більше 50 км/год, інакше ви ризикуєте серйозно пошкодити механізми коробки.

Режим [1] або [L] означає рух тільки на першій передачі, перемикати його можна тільки на початку руху. Використовувати варто у складних режимах їзди – бездоріжжя, сніг, бруд тощо. Також врахуйте, що цей режим корисний взимку для прогріву трансмісійної рідини, оскільки рух на низькій швидкості не такий згубний для замерзлої АКПП, але при цьому рідина проходить повний цикл.

Таким чином, навіть знання режимів роботи автоматичної трансмісії дозволить правильно експлуатувати її, уникаючи неприємностей.