Невеликий історичний екскурс у розвиток ідеї автоматичних трансмісій.

Коробка перемикання передач виникла як ідея ще на зорі автомобілебудування, коли стало ясно, що транспортний засіб з двигуном внутрішнього згоряння потребує деякого посередника - трансмісії. Протягом кількох десятків років були запропоновані різні варіанти виконання такого механізму, у тому числі й такі, які дозволяли змінювати момент, що крутить, безступінчасто. Найпростішим варіантом такої КПП був так званий варіатор. Теоретичні його конструктивні особливості були запропоновані ще на початку ХХ століття, практично його використання було дуже складним аж до кінця ХХ століття. Найпростіший варіатор є системою з двох шківів і ременя. Самі шківи мають вигляд двох конусів, з'єднаних вершинами. Ці конуси можуть зрушуватися і розсуватися, змінюючи таким чином діаметр шківа. Такий механізм дозволяє плавно змінювати передатне відношення у певному діапазоні. Донедавна ремінь був найслабшою частиною варіатора, тому його практичне використання було обмежене, а перша спроба впровадження в автопромі закінчилася крахом. Сучасні варіатори мають абсолютно надійний ремінь, що складається із сталевих сегментів трапецієподібної форми та сталевої стрічки. Такий ремінь дозволяє не турбуватися про надійність механізму, тому варіатори зараз встановлюються і на потужні автомобілі. Втім, досі порт варіатори не так сильно поширені в автомобілях, тому ремонт варіаторів часто стає проблемою для власників машин з таким агрегатом на борту.

Іншим типом АКПП є гідротрансформатор із планетарною передачею. Він найбільш складний за пристроєм і працює на основі гідравліки. Така коробка передач почала використовуватися США на початку 50-х і започаткувала т.зв. "золотої ери" автомобілебудування. Розкішні та потужні повнорозмірні американські автомобілі незмінно асоціюються саме з АКПП – «механіку» там уявити складно. Однак "той" гідротрансформатор відрізнявся від сучасного, оскільки мав меншу кількість передач. Планетарною така АКПП називається через використання механізму планетарної передачі, описаного у статті «Пристрій АКПП». Даний вид шестерень дозволяє легко змінювати передавальне співвідношення завдяки зупинці або заміні одного з елементів, що обертаються, або об'єднавши їх між собою спеціальною фрикційною муфтою. Гідротрансформатор у такій АКПП плавно змінює швидкості вхідного та вихідного валів, проте діапазон змін досить вузький. Така конструкція разом із перевагами має і недоліки у вигляді втрати потужності, великих габаритів та складності обслуговування. Однак, це найбільш поширений тип АКПП в автомобілях на сьогоднішній день.